- розлучник
- —————————————————————————————розлу́чникіменник чоловічого роду, істотарозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розлучник
Смотреть что такое "розлучник" в других словарях:
розлучник — а, ч., розм. Той, хто розлучає або розлучив кого небудь із кимсь … Український тлумачний словник
розлучниця — і, розм. Жін. до розлучник … Український тлумачний словник
